Тема підключення внутрішньопідлогових конвекторів до центральної опалювальної системи висотних будинків старого зразка (старше 15 років) висвітлена досить слабо. Це дійсно непросте питання, оскільки потрібно коректно підключити теплообмінник водяного конвектора в подаючий стояк центрального опалення, виключивши неконтрольовані стрибки тиску і температури води, а також виникнення гідроударів у вбудованій системі. Професійно виконати це зможуть тільки досвідчені майстри-сантехніки, які відмінно розбираються в схемі роботи центрального опалення висотних будинків різних класів.

У цьому матеріалі коротко спробуємо розкрити основні моменти підключення внутрішньопідлогових батарей до опалювальної системи багатоповерхівки. Природно, що нюанси будуть виникати в кожній конкретно взятій ситуації, та передбачити в теорії потенційні перешкоди неможливо.

Характеристики підключення конвекторів для контролю за кліматом в приміщенні

Конвектор, якого типу буде доречний в квартирі, з природною або примусовою конвекцією? Відповідаючи на це питання, фахівці рекомендують виходити з таких параметрів: площа приміщення і вид скління. Практика показує, що конвектор без вентиляторів якісно справляється з обігрівом малогабаритних приміщень. Моделі з нагнітачами тепла створюють комфортний мікроклімат в кімнатах з великою корисною площею і широкоформатним склінням.

Наприклад, в невеликій вітальні або спальні зі стандартними віконними прорізами в старій висотці для ефективного обігріву цілком вистачить внутрішньопідлогової батареї з природною конвекцією. Якщо ж в кімнаті є широкі панорамні вікна або ж довгий засклений балкон (лоджія) після перепланування зроблений, як продовження приміщення, то краще зупинитися на модифікаціях, оснащених нагнітачами теплого повітря (вентиляторами).

Вибираючи модель водяного вбудованого конвектора для квартири в багатоповерховому будинку, повністю підходять модифікації внутрішньопідлогових конвекторів з робочим тиском до 6 атмосфер, (стандартний показник для висотних будівель, побудованих за старими проектами). Можна купити конвектори водяні «із запасом», розраховані на більший тиск системи, - до 10 атмосфер. Але в центральних системах опалення міських багатоповерхівок такий робочий тиск, швидше виняток з правил.

При підключенні кліматичного обладнання також не зайвою буде установка регульованого редуктора тиску. Це елемент водопровідної системи, за допомогою якого вдається уникнути гідроударів у вбудованих водяних конвекторах. При гідравлічному ударі, коли в системі опалення виникає надлишковий тиск, редуктор приймає на себе і гасить основне навантаження теплоносія.

Відзначимо, що вимоги до кліматичного встаткування, монтованого в приватних будинках, істотно відрізняються. Котедж з локальним опаленням можна назвати «курортом» для внутрішньопідлогових конвекторів. Тут допускається встановлювати вбудовані радіатори з робочим тиском менше 10 атмосфер, оскільки тиск в центральній опалювальній системі приватного будинку невеликий.

Увагу тут потрібно приділяти корозійної стійкості труб конвекторів до антифризу, що заливається в опалювальну систему. Конвектори можна експлуатувати в тому випадку, якщо в системі циркулює низькозамерзаючий теплоносій з концентрацією антифризу (етиленгліколю) в воді не більше 30%.

Варіанти підключення внутрішньопідлогових конвекторів до системи центрального опалення

    При монтаже конвекторов водяных применяется два разных типа подключения:

    • Гнучкий – підключення виконується з використанням гнучких гофрованих шлангів з нержавіючої сталі. Плюс таких шлангів - їх довговічність. На відміну від дешевих армованих аналогів, вони з часом не починають давати течі, і мають подовжений робочий ресурс.

    Плюс цього способу - простота догляду за конвектором, оскільки завжди є можливість підняти теплообмінник, і прибрати з-під нього сміття. Також такий варіант виявляється єдино можливим, якщо підведення труб до радіатора внутрішньопідлогового не дуже зручне. Така похибка усувається гнучкими шлангами, і стає легше вирівняти стик в підлозі.

    • Жорсткий - підключення проводиться за допомогою термостатичного клапана, кульового або ручного радіаторного крана. Для повернення води в систему встановлюється запірний або зворотний клапан. Відмінність такого способу - надійність конструкції, яку забезпечує стаціонарне приєднання внутрішньопідлогової батареї до системи, і відсутність ризиків виникнення течі.

    Цей спосіб ефективний в тих випадках, коли є гостра необхідність приєднати вбудовуваний радіатор конвекції впритул до стояка центрального опалення (наприклад, в маленькій ванній кімнаті), або ж подовжений теплообмінник потрібно зробити максимально подовженим, і помістити його в малоформатний короб (корпус).

    Після гідравлічного приєднання для управління вбудовуваним в підлогу конвектором з примусовою або природною конвекцією, підключається автоматика: термоголовка або сервопривід з виносним датчиком і термостат. Після цього клапан буде відкриватися/закриватися автоматично, виходячи з заданої температури обігріву приміщення.

    Який би спосіб не вибрав фахівець з монтажу, головним фактором залишається дотримання технічних норм підключення і якість використовуваних комплектуючих. Разом, це дозволяє дати гарантію надійності системи опалення з інтегрованими вбудовуваними радіаторами.